Національний природний парк «Бузький Гард» створено 2009 року Указом Президента України на території Арбузинського, Братського, Вознесенського, Доманівського та Первомайського районів Миколаївської області площею 6138,13 гектарів.
Парк охоплює річкову долину Південного Бугу і каньйоноподібні долини його приток – Великої Корабельної, Бакшали, Мертвоводу.
Клімат
Клімат району є помірно-континентальним із характерними для степової зони особливостями. Регіон розташований у північно-степовій підзоні. Він характеризується малосніжною, порівняно теплою нестійкою зимою, спекотним літом із недостатнім і нестійким зволоженням, частою повторюваністю засух і суховіїв.
Флора
Місцева флора налічує понад 1000 видів судинних рослин, 34 з них занесено до Червоної книги України: мерингія бузька, смілка бузька, вишня Клокова, гвоздика бузька, тюльпан дібровний тощо.
Фауна
У долині Південного Бугу збереглися багаті і різноманітні фауністичні комплекси. Тільки комах у заповідному об'єкті мешкає не менше 9 тисяч видів.
Фауна хребетних тварин нараховує близько 300 видів, 23 з них перебувають під охороною держави, а саме: марена дніпровська, шемая дунайська, жовтобрюх, орел карлик, видра річкова, горностай та інші.
Назва парку походить від слова «гард» – спеціальної споруди для вилову риби, що використовувалася за козацької доби. Бузький Гард – це історична назва козацької паланки Війська Запорозького, яка розташовувалася на місці злиття річок Великий Ташлик і Південний Буг.
Узбережжя сіл Мигії, Куріпчиного, Грушівки Первомайського району – одне з найкращих у Європі природних трас водного слалому
Від Мигії до Олександрівки Південний Буг тече в крутих кам'янистих берегах, утворюючи вузьку каньйоноподібну долину з величними гранітними скелями, порожистим руслом, водоспадами та островами.
Пороги, що до нашого часу збереглися на Південному Бузі, мають місцеву назву "брояки". З ними, як і з багатьма островами та скелями, пов'язана велика кількість запорізько-гайдамацьких легенд і переказів. Про минуле нам говорять їхні назви: Запорізька брояка, острів козака Мамая, скелі Турецький стіл, Гайдамацьке сидіння, Пугач, Гайдамацька балка та інші.
Узбережжя сіл Мигії, Куріпчиного, Грушівки Первомайського району – одне з найкращих у Європі природних трас водного слалому, що приваблює любителів рафтингу, сплаву на катамаранах і каяках. А стрімкі гранітні скелі каньйонів – улюблене місце змагань спортсменів-скелелазів. Мальовничі ландшафти приваблюють багатьох любителів туризму та активного відпочинку, дарують незабутні враження від спілкування з природою.
© Національний природний парк «Бузький Гард»
© Національний природний парк «Бузький Гард»
© Національний природний парк «Бузький Гард»
Назва парку походить від слова «гард» – спеціальної споруди для вилову риби, що використовувалася за козацької доби. Бузький Гард – це історична назва козацької паланки Війська Запорозького, яка розташовувалася на місці злиття річок Великий Ташлик і Південний Буг.
Узбережжя сіл Мигії, Куріпчиного, Грушівки Первомайського району – одне з найкращих у Європі природних трас водного слалому
Від Мигії до Олександрівки Південний Буг тече в крутих кам'янистих берегах, утворюючи вузьку каньйоноподібну долину з величними гранітними скелями, порожистим руслом, водоспадами та островами.
Пороги, що до нашого часу збереглися на Південному Бузі, мають місцеву назву "брояки". З ними, як і з багатьма островами та скелями, пов'язана велика кількість запорізько-гайдамацьких легенд і переказів. Про минуле нам говорять їхні назви: Запорізька брояка, острів козака Мамая, скелі Турецький стіл, Гайдамацьке сидіння, Пугач, Гайдамацька балка та інші.
Узбережжя сіл Мигії, Куріпчиного, Грушівки Первомайського району – одне з найкращих у Європі природних трас водного слалому, що приваблює любителів рафтингу, сплаву на катамаранах і каяках. А стрімкі гранітні скелі каньйонів – улюблене місце змагань спортсменів-скелелазів. Мальовничі ландшафти приваблюють багатьох любителів туризму та активного відпочинку, дарують незабутні враження від спілкування з природою.
